Рушничок. Коли у далеких 70-х роках в українських селах і містах пошепки говорили про пісні українських емігрантів чи канадців, то передусім йшлося про гурт "Рушничок". Слушною думкою є те, що саме цей гурт є найкращим українським ансамблем 70 х років 20 століття. І це просто пояснюється: у "вільному світі" українська пісня не зазнавала переслідувань. "Рушничок" був створений у Монреалі (Канада) в 1970 році нащадками українських емігрантів. Гурт проіснував до 1980р. і записав п`ять альбомів: Rushnychok, Rushnychok І, ... Rushnychok IV (volume four). Незмінними учасниками гурту були Андрій Гарасимович – вокал, гітара, Євген Осідач – аккордіон, Юрій Штик – бас-гітара, Стефан Андрусяк – ударні інструменти. Як писали тоді закордонні видання, – "Рушничок" був першим українським гуртом типу "Бітлз" для виступів на "забавах". Тобто на весіллях та різного роду вечірках. Саме слово забава було перенесено в англійську мову та так і писалося латинськими літерами – zabava. Починаючи з українських народних пісень, оброблених для танців, молоді хлопці скоро і самі стали писати хороші пісні. Найбільше таких авторських пісень в "Рушничку ІІ". В Радянську Україну платівки та записи потрапляли нелегально, оскільки багато текстів були "антирадянськими" за змістом, як от: "Земле моя", "Гей спепами", "Пісня про Тютюнника", "Рушничок я тобі вишиваю" та інші. Неперевершеною досі лірикою є такі авторські пісні як "Ти", "Танго", "Вечірня пісня".