На відміну від першого, "Тополиної любові", цей альбом більш стрімкий, ритмічний. Хоча приємно зазначити, що Іво Бобул не вдається тут до спортивного бігу - це, скоріше, просто енергійний рух по життю людини, впевненої в собі, в своїх почуттях, в своїх цілях. Так, це пісні про кохання, але не безнадійне, не книжкове, не видумане. Ні, це пісні кохання живого, повного, яке становить себе кожного дня, кожної миті. Це пісні впевненої надії на світле майбутнє. Слухаючи їх, розумієш, що така надія далеко не безпідставна.
Пісні:
