Записи із архівів Українського Радіо.
Так вже сталося, що мені ще з дитинства дуже подобається ця пісня – "Ніч така місячна". І тому мені подобається не будь-яке її виконання. Але в цьому випадку – так, Дмитро Гнатюк співає її саме так, як треба. Особисто мені – подобається. Втім, те ж саме можу сказати і про альбом в цілому – і пісні ці мені до вподоби, і те, як вони тут звучать, хоч зазвичай я слухаю дещо іншу музику. Мабуть, справа тут не в музиці, тобто не в інструментах музичних. Думаю, що справа тут – у голосі Дмитра Гнатюка. Є в ньому щось таке, якась така прозора глибина, яка не залишає тебе байдужим. Є відчуття, що пісні заспівано не формально, як буває, а їх пережито всередині. І тому вони звучать якось наче інтимно – як було б, якби ця людина сама їх колись написала і досі ще пам’ятає, чому і як це відбувалося. Хоча, якщо взяти пісні жартівливі – то тут вже все по-іншому. Десь собі зовні ковзають. Ось таке маю враження. Принаймні, сьогодні. Можливо, просто вечір сьогодні такий – тихий і прозорий.

1. Ніч така місячна
2. У сусіда хата біла
3. Ой, зійди, зійди, ти, зіронько, та вечірняя
4. Їхав козак за Дунай
5. Якби мені не тиночки
6. Гандзя
7. Ой, ти, дівчино, зарученая
8. Мав я раз дівчиноньку
9. Ой, зелена полонина
10. З сиром пироги
11. Ой, знати, знати
12. Сховалося сонце за горою
13. Пою коні при Дунаю
14. Заграй ми, цигане старий
15. Ой не шуми, луже
16. Чом дуб не зелений
17. Гаю, гаю, зелен розмаю
18. Така її доля
19. Ой, ішов я вулицею раз
20. Гомін, гомін по діброві
21. Пожену я сірі воли
22. Ой, кряче, кряче