Мабуть, майже кожному з нас співали колись колискові. Кожному – свої. Особисто для мене, пам’ятаю, колисковими були пісні воєнні, та то вже так, справи не стосується. Бо цей альбом – українські колисанки справжні, старі, здебільшого не авторські, а народні. І виконуються вони вправно, по-справжньому – неголосно, ніжно, не для великої зали – навіть, як не дивно, коли співає дитячий хор – а ніби для кожного особисто. Як воно і має бути. Є тут серед виконавців і відомі, як Ніна Матвієнко, але не це важливо. Важливо те, що весь альбом пронизаний красою – саме тою, якій мати навчає своє дитя не через слова-повчання. Навчає голосом, інтонацією, поглядом, усмішкою, спокоєм, самим існуванням своїм – бо чи не в цьому для кожної дитини відкриваються перші уроки любові? Задовго, задовго до слів зі всіма їхніми мінливими сенсами. І чи не в цьому ж останні уроки любові для дорослої людини – коли всі слова вже далеко-далеко позаду?

Виконавці:
Ніна Матвієнко, Оксана Савчук, Лідія Михайленко, Тетяна Школьна, Алла Шутько та інші.