Дитинство Росави (справжнє ім'я - Олена Янчук) минуло в містечку Сквира на Київщині в музичній родині - батько керував духовим оркестром та грав на весіллях, мати співала в самодіяльному вокальному ансамблі. Після закінчення музичної школи займалася з приватним викладачем вокалу. В 1994 році взяла участь у конкурсi юних талантів "Орфей" (м. Бiла Церква), отримала приз за кращий сценічний образ, пiсля чого була запрошена на Всеукраїнський конкурс "Ура" (м. Київ), де отримала третю премiю. Того ж року Олена Янчук виграла стипендiю i поїхала вчитися до коледжу Lester B. Pearson (Канада). Там, окрiм англiйської та економiки, вона вивчала музику (клас академiчного i джаз-вокалу), а також теорiю й iсторiю музики.

В 1996 році вона повернулася додому і знову займалася з приватним викладачем. В 1997 р. Олена вступила до Інституту міжнародних відносин.

В 1998 році взяла участь у зйомках музичного фільму "Бери шинель". В основний склад конкурсантів фестивалю "Червона Рута" в 1999 році в Дніпропетровську Олена Янчук потрапила з резерву. Та місяць навчання в школі-майстерні фестивалю, де нею опікувався Едуард "Діля" Приступа (на той час учасник гурту Танок на майдані Конґо), не пройшли даремно - Олена Янчук виборола Першу премію в номінації поп-музики і Приз глядацьких симпатій. Восени того ж року вона знову виборола Першу премію - цього разу на львівському фестивалі "Майбутнє України". Там вона і гурт музикантів, що її супроводжували, вперше виступили під назвою Росава. За грошові винагороди від цих перемог взимку 2000-го були сфільмовані відразу два співовиди - влітку вони були презентовані разом з максі-синглом "Росава". Повноцінного довгограю довелося чекати ще півтора року - за продюсування Ділі альбом "Просто Неба" записувався у студії "Гадюкіни Рекордс" за участю музик з гуртів Танок На Майдані Конґо та Ghurt Yo Ghurt. Запис концептуального альбому "Зозуля і Тиша" затягувався, і навесні 2003-го співовидом "Дівчина така Я" був анонсований однойменний танцювальний альбом. Він був готовий восени, та в останню мить Росава змінила свої плани - підсилений танцювальними забійниками, був перевиданий дебютний альбом "Просто Неба". Решту пісень вирішили переаранжувати для "Зозулі і Тиші" - та навесні 2004-го Росава забракувала й ці записи. До студійної роботи вона повернулася аж під кінець року з наміром записати платівку дитячих колисанок - альбом з невибагливою назвою "Колисанки" втілення наяву отримав у лютому 2006 року.

Так приємно, коли щось виправдовує час, проведений в очікуванні. Так приємно, коли хтось обіцяє – і робить більше, ніж обіцяв. Глибше, краще, тендітніше… так приємно, коли людина вкладає серце, душу у свою справу – і ти бачиш цю прозору душу, відчуваєш це серце – близьким… так дивно і радісно віднаходити в світі відлуння живої любові – у слові, у ноті, у голосі чистім… так чесно, тонко, високо текти, співати вміють лише блакитні струмки небесні, зелені – вербові, веселкові – дитячі, невимовні – дівочого серця… того, у якому живе – Мати… інколи здається, що зосталися всюди тільки дорослі, серйозні, замкнені, відсторонені, запрацьовані – але з’являється квітка, якій нема наймення… з’являється душа, в якій нема прокльону, а лише – краса, любов, прощення… приходить світло, тихе і просте, і прочиняє твої очі – і доля має усмішку для тебе, бо для відкритої долоні нема шляхів закритих … дякую тобі – і всім, хто за тобою…