Назарій Яремчук народився 30 листопада 1951 року у селі Рівне Вижницького району Чернівецької області у сільській родині. 1963-го закінчив початкову школу. Потім навчався у школі-інтернаті у Вижниці.

Рік 1969. Назарій закінчив Вижницьку середню школу №1. Після невдалої спроби вступити на географічний факультет Чернівецького університету, якийсь час працював сейсмографом у Західноукраїнській геолого-розвідувальній експедиції. Згодом, по направленню військомату, навчався на курсах водіїв. Саме там його здібності помітив керівник вокально-інструментального ансамблю "Смерічка" Левко Дутківський, що діяв за Вижницького будинку культури. З осені цього року юнак почав співати у "Смерічку".

1970-й. Назарій вступає на географічний факультет Чернівецького державного університету.

1971-72 рр. - відбулися зйомки телефільму "Червона рута", який одразу ж здобув популярність. "Смерічка" вдало виступила на всесоюзних конкурсах "Пісня - 71" та "Пісня - 72". Сталася і найстрашніша трагедія: померла мати Назарія - Марія Даріївна. Святу любов до неї співак проніс до кінця свого життя, наповнивши нею свої пісні "Чуєш мама", "Батько і мати" та інші.

Перше художнє визнання: за виконання пісні "Горянка" олисти "Смерічки" Назарій Яремчук та Василь Зінкевич були удостоєні звання лауреатів Всесоюзного конкурсу "Алло, ми шукаємо таланти".

1973 рік - "Смерічку" запрошено до Чернівецької обласної філармонії. Наразі ансамбль отримав статус професійного. Пісня повністю захоплює Назарія. Він навіть змушений був перевестися на заочне навчання в університеті.

1975-й. Здобувши диплом, Назарій влаштовується працювати старшим інженером на кафедрі економічної географії університету. Але любов до пісні виявилася над усе - він переходить у філармонію, де працює до кінця свого життя.

1978 - Назарію надано звання заслуженого артиста України. Він нагороджений орденом Дружби народів.

1981 – Назарій Яремчук – дипломант Міжнародного фестивалю естрадної пісні "Братиславська ліра" у Чехословаччині.

1982 – Назарій – лауреат республіканської премії ім. Миколи Островського.

1985 – Н. Яремчук – дипломант ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві.

Десь далеко в Афганістані точилася війна. Війна, де гинули й українські хлопці... Назарій кілька разів їздив до Афганістану, виступав перед нашими солдатами. Його пісні нагадували їм далеку Батьківщину...

Багато часу співак приділяв пошуку нових талантів, підтримці самодіяльних колективів.

1986 рік. Чорна дата в історії України, та й, зрештою, цілого світу – Чорнобиль. Назарій Яремчук не міг стояти осторонь такої трагедії. Його пісні звучали як реквієм. Співак тричі побував у 30-кілометровій зоні відчуження, де виступав перед ліквідаторами аварії.

1987 – Назарію присвоєно звання народного артиста України. Це була констатація факту його надзвичайної популярності та народної любові. Мабуть, мало знайшлося б у колишньому Радянському Союзі людей, які хоча б раз не чули його пісень і одразу не закохувалися в них.

1988 – Професійна естрада вимагала професійної підготовки. М. Яремчук закінчив факультет сценічної режисури Київського державного інституту культури імені Карпенка-Карого.

Кінець 80-х – початок 90-х – роки піднесення національної культури, важке повернення у минуле та його переосмислення. Назарій нарешті зміг заспівати на весь світ про те, що на нього весь час хворіло, - про долю України: "Гей, ви, козаченьки!", "Родина".

1991-1993рр. Поїздки до Канади, США, Бразилії... У багатьох країнах світу хотіли почути його пісні.

1995 – Назарій їде на лікування до Канади. Проте хвороба безжальна – операція не допомогла. Вже відчуваючи, що вмирає, Назарій Яремчук повертається на Україну, щоб заспівати свої останні пісні.

30 червня 1995 року його не стало...