Щоби знову відчути перший подих весни,
Щоби проліски сині, як струна скрипаля,
Задзвеніли у серці, де розквітла весна.
Час летить, час летить і немає на серці покою,
Що поверне в ту мить, де кохались, кохались у тобою.
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою,
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою.
Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї,
Де не чути людей і птахи ген у вирій злітають.
Зупинись щастя мить, ми з тобою раділи як діти,
Хай квітує весна, щоб в метілі за цим не жаліти.
Хай з роками не згасне те святе почуття,
У житті той нещасний, хто не знав забуття.
В ті хвилини весняні то найкращий мій сон,
Що вертає мене у кохання полон.
Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї,
Де не чути людей і птахи ген у вирій злітають.
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою,
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою.

















