| Іван Попович Василина Біля хати Василини затоптали трави, Затоптали буйні трави хлопці кучеряві Та вертаються додому всі з гарбузами. Що ж ти робиш, Василино, з… | Зустрічались ми з тобою Щосуботи, щонеділі, І тебе я нареченою Своєю називав, Друзі наші жартували - "Погуляєм на весіллі". Тільки раптом третій зайвим Я для… | Грай, сопілко, грай - Всю печаль розжени, Знай, дівчино, знай, Я прийду восени - Тоді, оживе село, Хай звенять кругом Струни радісно. Гей, музико, грай - Наше серце… | У полоні міст, мерехтінні літ У душі вогонь, за плечима світ, Де гладкий асфальт, мов карпатський бук, І летить печаль, мов трембіти звук. Золото Карпат, золото… | Крила пісні не зазнають втоми, Бо завжди вертаюсь я додому, Де зустрівся з долею своєю Я під солов'їною зорею. Зорі, зорі, зорі солов'їні - Тільки в нас на рідній… | Файна дівчина Марічка - Синьоока ніжна чічка, Молода, струнка, зваблива, | Ще й весела й жартівлива. | (2) Як надвечір з хати вийде, Ніби знову сонце зійде,… | Куплет 1: Небо осені жде, вже отави покошено. Їй пора вже прийти та чомусь припізнилася. Ти прости, що приходжу до тебе непрошений. Чує серце моє, наші долі… |