Доля не відкриє
Цей секрет мені.
Покохались
Злодій і повія
Якось навесні.
Він приносив
Їй палкі троянди
У вечірній час
І до ранку
З нею залишався
Кожен божий раз!..
Темна ніч на варті, |
Вільний вітер віє, |
Один одного варті |
Злодій і повія! | (2)
Злодій клявся -
Це зі мною вперше,
Ти мені повір!
Упивався,
Все на ній роздерши,
Наче хижий звір.
А вона лиш
Очі закривала,
Стримуючи крик,
Шепотіла,
Плакала й стогнала -
Лиш твоя навік!
Приспів.
Тільки якось
Прямо серед ночі
Взявши все, що зміг,
Десь подався,
Змився світ за очі
Лагідний жених.
А красуня
Довго не ридала -
Щедрою була,
Бо й сама
Його обдарувала
Чим лише могла!..
Приспів. (2)


















