На музичній сцені України – на відміну від історичної – назва Гайдамаки відносно нова. Дебютантському альбомові два роки, а назві гурту рік більше. Але витоки Гайдамаків ще в початках 90-х рр. у гурті Актус, який протягом понад 10-річчя вдало обробляв ниву рок-фольку. Змінюючи назву, музиканти заграли ва-банк. У шоу-бізнесі захід, що на практиці означає старт з нуля, буває ризиком. Проте доказали, що ризикувати варто, оскільки появилися пропозиції концертів у всій Європі та гарантія випуску наступного альбому, що й здійснилося навесні. Його назва – «Богуслав».
Якщо перший альбом виніс капелу на вищий рівень творчої екзистенції, то другий повинен укріпити завойовану позицію – так собі думав нижчепідписаний, вкладаючи «Богуслава» у кишеню СД-плеєра. Вкладаючи без емоцій, тому що достеменне знайомство з актусово-гайдамаковою творчістю давало, правда, запоруку якісного мінімуму, а втім і не спонукало сподівань почути щось супервиняткове. Як виявилося – необґрунтовано! Від першого до останнього такту музика з «Богуслава» спроможна заспокоїти радикально вередливий смак.
На диску понад 43 хвилини музики і 12 творів, з чого 5 – це переробки народних «самограїв», а решта – авторські композиції. Музичне оформлення усіх вимагало титанічного зусилля, щоб заодно огорнути розлогу кількість інспірацій і впливів та, зберігаючи власний стиль, синтезувати все в художню єдність. При цій нагоді засяяла ерудованість музикантів – знання різних культур та засвоєння поп-культурних трендів. А ще й свобода розумно ними користуватися, що поряд зі свободою у володінні інструментами, словом і уявою спрацьовує на класний, дещо еклектичний, але сукупний ефект.
Ліпищем, що зцілює це різноманіття, є український фольклор, інспірація яким наявна в кожному творі. У великій мірі завдяки простому засобові: функцію бек-вокалів доручено дівочому тріо, яке на щодень співає автентику. Природний, «сільський» голос дівчат відправляє музику Гайдамаків у новий вимір. Особливо там, де гурт подається до зразків «чорної музики» – звідки й засвоєна поп-культурою бек-вокальна традиція – як, наприклад, в однойменній з назвою альбому пісні, зіграній у стилі корінного реґей.
Взагалі ямайські ритми здаються для музик природними не менше від рідних. У ритміку ска плавко вкладають і народну пісню «За нашов стодолов», і насичені українськими етно-сюжетами авторські «Чоловікові 30 літ» та «Жнива». Так само вільно поводяться і з іншими поп-культурними зразками – панк-роком в піснях «Висить ябко, висить», «Сусідка», «Про музику», електронним бітом в «Ой, гукала горлиця», фанком в «Летіла зозуля» чи магічним «скандинавським» етно-трансом у «Маланці». А ще природно вплітають безліч цитат з циганської, чеської, балканської та інших музичних традицій.
«Маланку» і дві інших пісні – «Сестри» та «Легенду» – вирізняє ще одне: казковий старовинний мелос, який здається бути суттєвим для обличчя цілого альбому. Не тільки викликає настрій рефлексійності і заспокоює, що при частих змінах ритму, темпу й пульсації решти діє наче бальзам, а й розкриває нові необмежені простори для словесно-мелодико-інструментальних екскурсій. У «Маланці» вони мають вигляд імпозантного діалогу-перегукування інструментів з наспівами, у мініатюрній «Легенді» навпаки – ощадність засобів, а ще й цікавий задум на бандуру в джазово-ньюейджовій поетиці. Оформлення «Сестер» натомість нагадує вже чисту алхімію – само двоголосся труби та – знов-таки неконвенціональної – бандури в шикарних «переспівах» між строфами може вщерть заворожити! Дві останні пісні це справжнісінькі, вишліфувані до найменшої деталі клейноди, що укріплюють вершинний рівень альбому.
Підсумовуючи – Гайдамаки спромоглися на один з найцікавіших в історії української музики альбом. Також високоякісний продукт з царини world-music пристойного європейського рівня. Додаймо, що експортний продукт – навряд чи колонізований москальською попсою та її мутантами споживач в Україні спроможний його проковтнути. Тим паче, що попри великий комерційний потенціал у цій музиці нема й сліду підлабузництва масам. А всім іншим вона гарантує всебічну насолоду – вуху, тілу й духу.