Матвієнко Ніна Митрофанівна (*10 жовтня 1947, Неділище) — українська співачка, народна артистка України з 1985, Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1988, Герой України.

Народилася 10 жовтня 1947 р. в с. Неділище Житомирської області.

Навчалася в інтернаті для дітей з багатодітних родин у селі Потіївка Радомишльського району Житомирської області.

З 1968 року, по закінченні вокальної студії при Українському народному хорі ім. Г.Верьовки, — його солістка. 1975 року закінчила Київський університет.

У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них обрядові, ліричні, гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII—XVIII сторіччя. Ніна Матвієнко співпрацює з відомими вітчизняними композиторами сучасності; для неї пишуть свої твори Євген Станкович, Олег Кива, Мирослав Скорик, Ірина Кириліна, Ганна Гаврилець і багато інших.

Вона зіграла в телевиставах («Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди»), художніх фільмах («Солом'яні дзвони», «Пропала грамота»), в радіовиставах («Політ стріли», «Кларнети ніжності»). Співачка озвучила ряд науково-популярних, хронікально-документальних кінофільмів, кілька теле- і радіопрограм. У 1988 році був знятий відеофільм за участю Ніни Матвієнко «Русалчин тиждень». Серед авторських театрально-режисерських робіт актриси музичний спектакль «Під сонцем» (1997) за участю японського танцівника Тадаші Ендо, а також грандіозне музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо ми» (1998). Крім того, Ніна Матвієнко зіграла в 1995 році 16 вистав з американським театром La Mama E.T.C. (Нью-Йорк, США).

З 1966 року до 1991-го Ніна Матвієнко була солістом вокальної студії при Державному заслуженому українському народному академічному хорі імені Григорія Верьовки. Крім того, з 1968 року співробітничає з вокальним тріо «Золоті ключі». Творчий шлях артистки був відзначений: у 1978 році за її великий внесок у розвиток українського мистецтва і за активну культурно-творчу діяльність співачці було привласнене звання заслуженої, в 1985-му — народної артистки України. Новий період в творчій долі Ніни Матвієнко пов'язаний з роботою в Національному ансамблі солістів «Київська камерата», солістом якого вона стає з 1991 року. Дивно виразний характер фольклорного співу співачки гармонійно поєднується з академічним стилем виконання «Камерати», тим самим розширюючи художній репертуар концертної практики колективу.

Ніна Матвієнко — лауреат конкурсу «Молоді голоси» (Україна), 1978), Усесвітнього радіоконкурсу фольклорних пісень у Братиславі (1978), Всесоюзного телеконкурсу «С песней по жизни» (1979), XI Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Москва, 1985); вона також лауреат Державної премії України Шевченка (1988), з 1989 року — член Спілки кінематографістів України. У 1996 році співачка була нагороджена вищою відзнакою Фонду Міжнародної премії імені М. А. Касьяна — орденом Миколи Чудотворця. У 1997 році Ніна Матвієнко стала Кавалером державної нагороди — Ордену княгині Ольги ІІІ ступеня.

Співачка веде активну концертно-гастрольну діяльність, яку вона почала ще з 1967 року. Ніна Матвієнко з великим успіхом гастролювала в Мексиці, Канаді, США, Чехії, Польщі, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки. У її творчому репертуарі платівки із записом українських народних пісень, аудіокасети, компакт-диски із записом різних за жанром творів.

21 січня 2006 року указом Президента України Віктора Ющенка нагороджена званням Героя України