Правобережна Київщина, музичний фольклор якої тут представлено, є межею лісового та лісостепового ареалів, і тому на цих землях переплелися риси кількох традицій, а саме поліської, подільської та подніпровської. Ви ж самі розумієте, що переплетіння, взаємний вплив завжди надають нових барв тому, що ніби добре вже відомо. Ніколи не знаєш, де знайдеш. Є на цьому диску чудова колядка про створення світу, яка особисто мене просто приворожила. Або, наприклад, пісня "дівчат-чарівниць", з якою в давнину вони причаровували до себе хлопців. Або чумацька пісня, така проста, але стільки в ній туги, що розумієш - правда. Я не знавець, і тонкощів помітити, мабуть, і не можу. Але можу слухати. І, завдяки цьому, хоча б інколи можу – чути. Як і кожна людина.

1. Ой, як же було ізпрежда віка
2. Вилети, гулю, вилети
3. Я в кривого танця
4. Вербовії колеса
5. Там весняночко, паняночко золотиє кільця
6. Ой на нашій да веснянці не парубки хлопці
7. Пожену я на яр товар на гору телята
8. Виїжджає мій миленький по горі
9. Чоловік мене бив, ой і бив да учив
10. Ой, ну, кицю-кицю, не йди по водицю
11. Ой ну, коту, коти два сірі – білі обидва
12. Ой, купався Іван, тай у воду упав
13. Ой, у лісі, у лісі на дубку
14. А в городі свиня рила
15. Петрівочка мала нічка, не виспалася невісточка
16. Ой гук, мати, гук де козаки йдуть
17. Ой чумаче, чумаче
18. За нашею границею
19. А вже сонце над грушами
20. Ой не ходи барабашу на улицю нашу
21. Ой там за лісочком
22. Мамонько – голубонько
23. Ой на морі да й на синьому
24. Тепер будеш, мати моя, стихо спати
25. Ой понад садом битая доріженька
26. Ой сяду я, молодая, подумаю
27. Весільний обряд "скривання молоді"
28. Чи не можеш, моя мати, вийти з хати
29. Ой дуб дуба да й похитує
30. Свекорко невістку на порозі стрічає
31. Ой пойду я в ліс по дрова
32. Ой пошла б я на вулицю погуляла
33. Вийду я на гору
34. Люлі, люлі, люлі
35. Ой ну, люлі, люлі
36. Ой ми ходимо, походжаємо